Вже у VIІІ столітті східні слов'яни вели жваву торгівлю з купцями зі Сходу. Розширення торговельно-економічних зв'язків сприяло утворенню такого могутнього політичного об'єднання, як Київська Русь.
У 1801 1802 рр. у Києві було споруджено перший Контрактовий будинок. Згодом на однойменній площі на Подолі звели другий Контрактовий будинок як центральний осередок київських Контрактових ярмарків.
Уряд Австро-Угорської імперії, до складу якої входили Галичина і Буковина, вживав заходів щодо модернізації економічних механізмів держави. Одним із них став закон про створення системи торгово-промислових палат. Започатковані в столиці імперії, палати стали з'являтися по всій її території, зокрвма у Львові, Чернівцях, Бродах, що позитивно позначилося на розвитку економіки, зовнішніх зв'язках у цілому.
Важливим напрямом діяльності Палати було її прагнення лібералізувати австрійсько - російську торгівлю, зробити російські ринки доступними для галицьких виробів зі скла, заліза, паперу, спиртних напоїв. Палата активно лобіювала питання підписання торгової угоди з Росією.
У 1911 році за ініціативою купців і фабрикантів у Петербурзі було створено Російську експортну палату для сприяння експорту товарів. Є всі підстави вважати, що від неї бере початок і розвиток торгово-промислових палат в Україні.
Зібрання засновників Південно Західного відділення Російської експортної палати відбулося 18 лютого 1912 року в Київському комерційному інституті. У сферу впливу відділення входили Київська, Подільська і Волинська губернії.
Головою правління відділення було обрано директора Київського комерційного інституту професора Митрофана Вікторовича Довнар-Запольського (1867-1934 рр.).
Першу торгову палату в Радянському Союзі було створено в листопаді 1921 року в Петрограді. У 1923 році при ній створено бюро товарних експертиз, яке виконувало замовлення щодо визначення якості товарів, оцінки їх вартості, розміру ушкоджень тощо.
У 1926 році на базі цієї палати було створено Всесоюзно-Західну палату, яку згодом переведено до Москви. У 1922 році в Москві засновано Російсько-Східну торгову палату, яку через кілька років перетворено на Всесоюзно-Східну торгову палату. З 1935 року палата існувала й в Харкові, у 1936 році її реорганізовано в Українське відділення Всесоюзної торгової палати, у сферу діяльності якої входила вся територія Радянської України.
Наприкінці лютого 1953 року Всесоюзна палата прийняла рішення про реорганізацію Українського відділення у Київське відділення ВТП. Крім бюро товарних експертиз і бюро торгової реклами, в його складі було створено бюро перекладів. Відбулася атестація експертів. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків країни покликав до життя і нову послугу Палати підготовку і проведення в Україні іноземних виставок.
У 1963 році бюро товарних експертиз виконкомів були ліквідовані і функції щодо експертизи товарів народного споживання покладено на Українське відділення Всесоюзної торгової палати. У результаті цих змін до його складу на початку 1964 року було прийнято 22 обласних і Севастопольське міське бюро товарних експертиз.
Визначним став для Палати 1983 рік: 8 жовтня вперше в її історії відбувся з'їзд. На нього було обрано 163 делегата, які представляли 867 членів Палати. З'їзд засвідчив подальше зростання ролі торгово-промислових палат в економічному житті республіки. Зокрема, підкреслювалося, що за останнє п'ятиріччя в півтора рази зросли обсяги наданих послуг. ТПП республіки активізувала співпрацю з торговими палатами країн-членів РЕВ (Рада Економічної Взаємодопомоги), з Франко-Радянською, Італо-Радянською, іншими змішаними торговими палатами.
Початок 90-х років, коли Україна відновила свою державність і незалежність, позначився і на діяльності Торгово-промислової палати. Це був нелегкий час для української держави, у важкому стані опинилася і палатіеська система. Але достойно подолавши труднощі того часу, Торгово-промислова палата незалежної України продовжувала розвиватися у нових економічних умовах і виконувати свої статутні завдання.
Було взято курс на вдосконалення палатівських послуг, на розширення зовнішньо-економічних зв'язків. Палата взяла участь у створенні Міжнародної консультаційної ради з питань співробітництва торгово-промислових і господарських палат, у заснуванні Асоціації ділової інформації та Асоціації товарної нумерації України "ЄАН-Україна". В середині 90-х років ТПП України було укладено понад 20 угод із закордонними партнерами. Кількість заходів зовнішньоекономічного характеру постійно збільшувалася. Палата зустрічала делегації закордонних партнерів, організовувала ділові місії українських підприємців до інших країн.
Надзвичайно важливим і економічно виправданим кроком у розвитку палатівського руху в Україні стало створення регіональних торгово-промислових палат, яке, в основному, припадає на 1995 рік. Того ж року було створено й Івано-Франківську торгово-промислову палату, яка є повноправним представником загальної палатівської системи України.
